ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ЗЗСО У 2021/2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ СУПРОВІД
ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ЗЗСО У 2021/2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ СУПРОВІД
Василенко Н.В., зав.кафедри управління та адміністрування
КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», д.пед.н., професор
Профільне навчання в старшій школі - один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти, одна з найбільш життєздатних освітніх реформ. У цієї ідеї, мабуть, немає опонентів, адже практико - орієнтоване навчання постало на часі в умовах Нової української школи [4].
Профілізація має забезпечувати рівний доступ до якісної освіти, яка потрібна для забезпечення індивідуальних потреб школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, і для професійного самовизначення, до успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя, подолання інфантилізму підлітків, виховання відповідальності за прийняття рішень. Важливої залишается профорієнтація, яка неможлива без профілізації, систему профільної освіти будують на місцевому, регіональному рівнях, виходячи з природно - кліматичних і економічних умов території.
Такі школи намагаються за рахунок годин курсів за вибором дати випускникам ще й певну спеціальність, виходячи з потреб та можливостей регіону [3].
Профільні школи змінили яскраво виражений академічний підхід до змісту освіти, змінючі знаннєву спрямованість на діяльнісний аспект, і готують дітей до вступу до вищого навчального закладу певного фахового спрямування (елітні, які створюються на базі закладів вищої освіти (ЗВО) і спрямовані на чітко окреслену спеціалізацію (можуть бути наукові ліцеї); інші - беруть дітей без відбору, втягуючи їх у навчальну діяльність (діяльнісний підхід), реалізуючи концепцію профільної освіти, але в локальному масштабі (у майбутньому професійні ліцеї) [4;5;9 ].
Ця модель профільної школи також передбачає мережеву взаємодію між різними освітніми установами (ПТУ, навчальними центрами, підприємствами, різними формами додаткової освіти, коледжами) і виконує роль ресурсного центру, кооперує діяльність школи з підготовки профільних предметів і спецкурсів з іншими установами, залучаючи фахівців з інших організацій. Треті - в основному сільські однопрофільні школи (опорні ЗЗСО) [1;2;4;7].
Практика та досвід засвідчила, що профільна школа має передбачати практичну спрямованість профільної освіти, подолання відірваності знань від реального життя, посилення прикладного аспекту умінь, ставлення, навчального ресурсу за рахунок формування ключових компетентностей, необхідність вивчення предмета у тісному зв'язку з потребами практики, науки і техніки, тобто вміння учнів застосовувати компетенційний потенціал навчальних предметів на практиці в умовах компетентнісного підходу. Проте сучасна практика впровадження профільного навчання засвідчує, що на практиці значній частині учнів нема чого застосовувати [3;4].
Кожен із цих типів ЗЗСО має право на існування, от тільки в цьому питанні (визначенні типів ЗЗСО профільної освіти) практика пішла попереду теорії, що і є основами моделі профільної освіти нової української школи з 2027 року. У процесі переходу від теоретичної моделі до нормативної відбувається звернення до практики, яка здійснюється з метою оцінки цієї моделі і її корегування. Тут реальність надто відрізняється від створеного концепцією профільного навчання 2014 року до профільної освіти закладу загальної середньої освіти у концепції реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року [4;5;9;10].
Концептуальні положення щодо впровадження профільного навчання учнів старшої школи в умовах НУШ відображені у нормативно-правовій базі, зокрема у:
Законах України:
«Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року № 463-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20, «Про освіту» від 05.09.2017 року №2145-VIII (із змінами) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 25, Постановах Кабінету Міністрів України:
«Про затвердження Положення про опорний заклад освіти» від 19 червня 2019 р. №532 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/532-2019- %D0%BF#Text, «Про затвердження Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат» від 22 травня 2019 р. №438 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2019-%D0%BF#Text, «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 23.11.2011 № 1392. Втрата чинності відбудеться 01.09.2026 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text, «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» від 23.11.2011 № 1341 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF#Text, «Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення» від 17.09.2008 №842 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/842-2008-%D0%BF#Text, «Питання стипендіального забезпечення» від 12.07.2004 № 882 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#Text,
Розпорядженнях Кабінету Міністрів України:
«Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»» від 13 грудня 2017 р. № 903-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/903-2017-%D1%80#Text, «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» від 14 грудня 2016 р. №988-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text, «Про схвалення методичних рекомендацій щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів» від 05.09.2012 №675-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675- 2012-%D1%80#Text. Наказах Міністерства освіти і науки України:
«Деякі питання організації дистанційного навчання» від 08.09.2020 №1115, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.09.2020 № 941/35224 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text, «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» від 22.07.2020 № 944 https://mon.gov.ua/ua/npa/prozatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-specialnih-zakladiv-zagalnoyiserednoyi-osviti-iii-stupenya-dlya-ditej-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-1, «Про затвердження Стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування» від 16.10.2019 №1303 https://mon.gov.ua/ua/npa/prozatverdzhennya-standartu-specializovanoyi-osviti-naukovogo-spryamuvannya 26, «Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти» від 23.04.2019 № 536, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 №547/33518 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-19#Text, «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня» від 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464)) https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0408729-18#Text, «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10 - 11 класів закладів загальної середньої освіти» від 23.10.2017 №1407 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1407729-17#Text, «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти» від 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 №184/28314 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#Text, «Про затвердження Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат» від 30.11.1993 № 430, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 грудня 1993 р. № 177. Втрата чинності відбудеться 28.09.2022 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0177-93 Листах Міністерства освіти і науки України:«Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 08.04.2020 №1/9-201. https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nagalnih-pitan-vprovadzhennya-zakonu-ukrayinipro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu, «Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти» від 20.08.2019 №1/9-525 https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-form-zdobuttyazagalnoyi-serednoyi-osviti.
Модель профільної школи у 2021/2022 навчальному році базується на типовій освітній програмі, яка є основою для розробки освітньої програми закладу освіти. Типовими освітніми програмами визначено базові предмети, вибірково обов’язкові предмети, профільні предмети, які вивчаються на профільному рівні, з переліком орієнтовної кількості тижневих годин, спеціальні курси, які разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність [2;11].
Профіль навчання формується кожним закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію. Для забезпечення профільного навчання передбачені навчальні плани, що дають змогу, залежно від потреб учнів, комплектувати старші класи за обраними напрямами профілізації (суспільно-гуманітарним, технологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним, спортивним) [2;7;11].
Викладання предметів у профільній школі у 2021/2022 навчальному році здійснюється за навчальними програмами, розміщеними на офіційному вебсайті Міністерства у рубриці «Навчальні програми для 10-11 класів»: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv.
В освітньому процесі заклади освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури постійно оновлюється з урахуванням видання нових підручників, навчальних посібників:
для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання: https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68Las2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit?ts=5a364195#gid=337295027;
для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин: https://docs.google.com/spreadsheets/u/1/d/1n3m7_9EpTFFiBc9nY66NA7bap5ToW cLsPdPFzGeyXvw/edit?ts=5a5e1255#gid=1013550132;
для використання у спеціальних закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами: https://docs.google.com/spreadsheets/u/1/d/1Z8bhjntbM7fSrR8kTLU2hzFZaD58voO 7g5VwI1qZSgQ/edit#gid=1744497099.
Законом України «Про освіту» визначено модель старшої школи, яка має з 1 вересня 2027 року стати трьохрічною та профільною. Відповідно до частини третьої статті 12, частини четвертої статті 22 зазначеного Закону початкову, базову середню і профільну середню освіту можна здобувати в окремих закладах освіти або в структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти). Пункт 7 статті 12 цього ж Закону передбачає академічне та професійне спрямування здобуття профільної середньої освіти [2]. Пунктом 4 ст. 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» зазначено, що здобуття профільної середньої освіти відбувається за будь-яким спрямуванням й на інших рівнях освіти [5;6].
У 2019 році Положенням про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат унормовано основні засади діяльності наукових ліцеїв, як закладів спеціалізованої освіти. Даний тип закладу є закладом загальної середньої освіти одночасно з освітою наукового спрямування, також може бути структурним підрозділом закладу вищої освіти. У Положенні наголошується на тому, що для створення наукового ліцею потрібно[9]:
укласти договір про співпрацю (співробітництво, спільну діяльність з навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, наукової, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності) не менш як на три роки у сфері науки із закладом вищої освіти або науковою установою та/або бути заснованим закладом вищої освіти обрати науковий профіль, за яким вони працюватимуть з учнями (поглиблене вивчення окремих предметів плюс наукові дослідження в цій галузі);
укласти договір про співпрацю з відділенням Малої академії наук України, організовувати участь учнів у всеукраїнських та міжнародних заходах змагального характеру наукового (науково-технічного) напряму (конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо);
залучити не менш ніж двох досвідчених педагогічних або науково-педагогічних, наукових працівників до керування учнів у навчанні і дослідженнях; підтвердити, наскільки активно займаються учні науковою діяльністю, можна буде за допомогою реалізованих дослідницьких проєктів, учнівських патентів чи винаходів;
подати заявку в Державну службу якості освіти з ініціативою щодо проведення позапланового інституційного аудиту [4].
Відповідно до Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» профільні школи в найближчий період очікують структурні зміни. Так, ліцеї, як заклади середньої освіти мають функціонувати як окремі юридичні особи, а опорні школи мають не пізніше 1 вересня 2024 року припинити забезпечувати здобуття профільної середньої освіти. У зв’язку з цим є необхідність розробки нормативного документа – Положення про ліцей.
Наразі проєкт Положення було оприлюднено 02 березня 2021 року на вебсайті Міністерства освіти і науки України для громадського обговорення. Зазначений проєкт передбачає, що ліцей забезпечуватиме здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування та відповідно до рішення його засновника - базової середньої освіти. Відповідно до проєкту Положення зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв відбуватиметься на конкурсних засадах, до 9-11 (12) класів без конкурсу, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищуватиме загальної кількості вільних місць у відповідних классах [5;6;8;9;10].
Освітній процес в ліцеї організовуватиметься у:
класах (групах); міжкласних (проєктних) групах учнів;
навчальних кабінетах (з навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або різних освітніх галузей).
Ліцей зможе створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У складі ліцею передбачається можливість створювати тимчасові науково-дослідницькі класи та/або міжкласні (проєктні) групи учнів. Також для підготовки до участі в конкурсах, олімпіадах, турнірах можуть створюватися тимчасові групи учнів [5].
Затвердження Положення про ліцей у такій редакції потребує змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Сьогодні, 6 серпня 2021 року, закон повернуто до Верховної Ради з підписом Президента. «Цей закон важливий для розбудови якісної та доступної середньої освіти, оскільки він вдосконалює правове регулювання функціонування ліцеїв та оптимізує перехідний період для трансформації мережі закладів освіти. Таким чином він допоможе ефективно впроваджувати реформу “Нова українська школа” на етапі розбудови трирічної профільної середньої освіти», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Як відомо, закон вдосконалює окремі положення законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» стосовно забезпечення доступності повної загальної середньої освіти та трансформації мережі закладів загальної середньої освіти.
Так, із закону було виключено норму, що обмежувала можливості міських рад створювати ліцеї в містах з населенням менше 50 тисяч осіб. Відтепер представницькі органи територіальних громад усіх рівнів можуть виконувати функції засновників ліцеїв. Крім того, опорні заклади освіти можуть забезпечувати здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й профільної середньої.
Зміни також передбачають, що органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.
Засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року мають забезпечити виконання затверджених з урахуванням вимог законодавства планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, здійснити конкурсний відбір педагогічних працівників, керівників закладів освіти, вжити інших передбачених планами і законодавством заходів.
Водночас Уряд має продовжити у 2021-2030 роках виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», зокрема з метою запровадження трирічної профільної середньої освіти в межах дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.
Крім того, закон передбачає, що з 1 вересня 2027 року запроваджуються нові вимоги до започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею, виконання яких має забезпечити засновник. До таких вимог відносяться, зокрема:
створення окремої юридичної особи;
функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів);
формування безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища та належної матеріально-технічної бази, включаючи швидкісний Інтернет, харчування, підвезення учнів і педагогічних працівників тощо.
Закон також створює правові підстави для функціонування нової державної установи, що забезпечуватиме надання освітніх послуг у сфері дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я України. Це забезпечить безперервність здобуття відповідної освіти та розвитку дітей незалежно від стану їхнього здоров’я.
Нагадаємо, закон щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти Верховна Рада ухвалила 15 липня 2021 року.
Щоби запобігти дискримінації у школі, директор може виконати 5 кроків:
Аналіз ситуації: зібрати відомості від сторін, на яких впливає дискримінаційна ситуація, дані про релевантні законодавчі норми, правила, міжнародні стандарти, кращі практики – позитивний досвід в аналогічних чи схожих ситуаціях, а також врахувати наявні соціальні, культурні та економічні умови.
Визначення сторін проблеми: хто є її сторонами і чи є щодо цих осіб або груп осіб упередження (включаючи власні у директора).
Виявлення потреб сторін: обговорення, опитування, дослідження, консультації, співбесіди, круглі столи тощо для того, щоби виявити та врахувати позиції різних осіб чи груп.
Розроблення варіантів рішень: сформувати декілька альтернативних варіантів вирішення ситуації/проблеми, пересвідчитись, чи були враховані потреби та інтереси всіх сторін, проаналізувати впливи і ризики та обирати оптимальне рішення.
Моніторинг та оцінка результатів, які допоможуть виміряти ефективність обраного шляху вирішення проблеми, коригувати свої дії у майбутньому, а також запобігти подальшим проявам дискримінації чи упереджень, передбачити у річному плануванні роботи закладу заходи щодо виявлення та профілактики дискримінації тощо.
Докладніше про кожен із кроків цієї інструкції для директора – на сайті Державної служби якості освіти.
Нагадаємо, що Державна служба якості освіти та проєкт «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) надали поради щодо організації якісного інклюзивного навчання в школі.
Так, законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти» від 13 квітня 2021 року № 1387-IX пропонується внести поправки, передбачивши правові підстави для:
функціонування опорних закладів освіти, що забезпечують здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й можуть забезпечувати здобуття профільної середньої освіти (стаття 13);
розширення переліку засновників ліцеїв, включивши до них «представницькі органи інших територіальних громад, які спроможні забезпечити функціонування ліцею відповідно до вимог законодавства» (абзац 4 статті 32) та виключення дискусійних норм про те, що розвиток мережі комунальних закладів загальної середньої освіти забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, а розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч);
визначення чітких вимог до започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею, виконання яких має забезпечити засновник (створення окремої юридичної особи, функціонування не менше чотирьох класів протягом 10-12 років навчання, формування безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища та належної матеріальнотехнічної бази включаючи швидкий Інтернет, харчування, підвезення учнів і педагогічних працівників з дотриманням часової норми або пансіонне проживання учнів в разі її перевищення, виконання вимог стандарту профільної середньої освіти та інших вимог, визначених законодавством, зокрема Законом, положенням про ліцей і ліцензійними умовами (абзац 6 статті 32);
відтермінування до 2027 року набрання чинності окремими нормами Закону щодо функціонування у комунальних ліцеях не менше чотирьох класів протягом 10-12 років навчання, юридичного виокремлення початкових шкіл, гімназій, ліцеїв включно з приведенням у відповідність статутів;
дозволу представницьким органам територіальних громад усіх рівнів виконувати функції засновників ліцеїв до 01 вересня 2027 року, тобто до терміну повноцінного впровадження трирічної старшої профільної школи на базі трансформованої мережі з утворенням нових ліцеїв (пункт 3 прикінцевих та перехідних положень);
зобов’язання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міської ради до 01 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів середньої освіти, з урахуванням вимог Закону до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання (пункт 52 «Прикінцевих та перехідних положень»);
зобов’язання засновників ліцеїв до 01 вересня 2027 року забезпечити виконання затверджених з урахуванням вимог Закону планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, здійснити конкурсний відбір педагогічних працівників, керівників закладів освіти, вжити інших передбачених планами і законодавством заходів (пункт 53 «Прикінцевих та перехідних положень»);
зобов’язання Уряду продовжити у 2021-2030 роках виділення субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», у тому числі з метою запровадження трирічної профільної середньої освіти в рамках дванадцятирічної повної загальної середньої освіти [6].
Сьогодні на внесення змін до освітнього законодавства в частині продовження реформ у загальній середній освіті, а саме – старшій (профільній) школі очікують як органи місцевого самоврядування, так і учні, їх батьки та уся педагогічна спільнота.
Список використаних джерел та літератури:
1.Василенко Н.В. Наукові засади розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників профільних загальосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти: автореферат дисертації на здобуття науково ступеня доктора педагогічних наук.- Київський університет імені Бориса Грінченка.- Київ, 2014.
2.Василенко Н.В.Профільне навчання: Проект нової концепції-Х.:Вид.гр. «Основа», 2013.-Управління школою.-№22-24 (394-396).-С.64-76.
3.Василенко Н.В.Компетентнісний підхід в освіті: реалізація теорії та практики/Н.В.Василенко. -Х.:Вид.гр. «Основа», 2017.-128 с. ( Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 9 (176)).
4.Василенко Н.В.Українська школа ХХІ століття: школа шкіл /Н.В.Василенко. -Х.:Вид.гр. «Основа», 2018.- 96 с. ( Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 6 (185)).
5.Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (дата звернення: 15.06.2021).
6.Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145–VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 15.06.2021).
7.Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 08.04.2020 № №1/9-201 URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nagalnih-pitanvprovadzhennya-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu (дата звернення: 15.06.2021).
8.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат» від 22 травня 2019 р. № 438. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 15.06.2021).
9.Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про ліцей». URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlyagromadskogo-obgovorennya-proyekt-polozhennya-pro-licej (дата звернення: 15.06.2021).
10. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=4629-1&skl=10 (дата звернення: 15.06.2021).
11. Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. (2019), Старша профільна школа: кроки до становлення. Методичні рекомендації. 31 URL: http://sklinternational.org.ua/?smd_process_download=1&download_id=1993 (дата звернення: 15.06.2021).
Коментарі
Дописати коментар