АСПІРАНТСЬКІ СТУДІЇ
Василенко Надія Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, зав. кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
Лебідь Олена Василівна, аспірантка кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
Кащенко Нінель Володимирівна, аспірантка кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
Івацко Тетяна Сергіївна, аспірантка кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
У статті проаналізовано вплив аспірантських студій на підготовку і написання дисертаційних робіт аспірантами спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Висвітлено основні проблемні питання, що виникають під час роботи над науковою роботою. Підкреслено важливість проведення аспірантських студій для обміну досвідом, оновлення наукового потенціалу, набуття нових умінь та навичок для дослідницької діяльності та повсякденного життя.
Ключові слова: аспірантські студії, дисертація, публічне управління, тайм-менеджмент, супервізія, рефлексія, прокрастинація.
Постановка проблеми. В науку приходять усі по різному, одні зі студентських лав, інші – маючи за плечима практичний досвід. Так і дисертаційні роботи пишуться по різному. Кожен наукець ставить перед собою ціль та намагається досягнути її. Варто зазначити, що написання дисертаційної роботи – це складний, тривалий та творчий процес: від вибору напрямку дослідження, до оформлення готового тексту. І, як і будь-яке творче заняття потребує натхнення та нового погляду.
Сучасному науковцю необхідне неформальне коло спілкування, що може стати джерелом нових наукових пошуків та сприятиме розвитку аспіранта як особистості.
Мета статті – дослідити вплив та довести ефективність аспіртантських студій на підготовку та написання дисертаційної роботи аспірантами спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування».
Виклад основного матеріалу. Одним з дієвих методів організації обміну досвідом між стало проведення засідань аспірантських студій для аспірантів спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Хоча у кожного аспіранта своя тема дисертаційного дослідження, проте, усі вони спрямовані на удосконалення систем в контексті публічного управління, тому аспірантські студії сміливо можна назвали спілуванням з однодумцями, людьми, яких об’єднує спільне заняття та ціль [1;2].
Дієвість апірантських студій забезпечувалась супервізором - Новицькою Тетяною Андріївною, що була модератором, фасилітатором, новатором та коучем. Тетяна Андріївна надавала підтримку, висловлювала свої припущення, допомагала рефлексувати та вирішувати проблеми, консультувала з питань, що піднімались у ході проведення аспірантських студій.
Супервізія – це наставництво професіонала своєї справи дещо менш досвідченому колезі; а також – спостереження досвідченого професіонала за роботою колеги, обговорення сильних та слабких сторін, тактовне виправлення помилок, що виникли під час бесіди.
Супервізія – як інструмент підтримки та розвитку передбачає комплекс заходів із супроводу команди. У нашому випадку супервізію можна розглядати як систему професійної підтримки [2;3].
Рефлексія у супервізіях надзвичайно корисна та важлива у зростанні професійної діяльності аспірантів. Ніколи немає межі досконалості знань науковця, але яким би професійним не був фахівець, йому ніколи не завадить допомога та підтримка. Можна виділити наступні ключові функції рефлексії аспірантських студій: консультативна; наставницька, що передбачає розуміння; функція фасилітатора (коригуюча).
Засідання студій планувалось за темами, які аспіранти визначили як актуальні для обговорення, зокрема обмін ресурсами, боротьба з прокрастинацією, планування дня та як знайти час для написання дисертації.
На засіданнях аспірантських студій відбувся важливий для кожного учасника обмін досвідом, інформацією, ресурсами. Було обговорено методи пошуку та вибору напрямків та тематик наукових досліджень, співпрацю з науковим керівником як одним з ресурсів.
Зосереджено увагу на важливості дисертаційних досліджень загалом як можливості погляду на актуальні проблеми ззовні системи.
Прокрастинація, тобто відкладання «на потім», відсутність концентрації може спіткати науковця, адже написання дисертації – процес клопіткий та довготривалий.
Важливо обговорювати, ділитись досвідом боротьби з цим негативним явищем. Навіть аспіратнські студії можуть стати методом боротьби з прокрастинацією, адже вони мотивують, відкривають нові засоби та методи пошуку інформації та піднімають настрій. А кращі ідеї приходять тоді, коли ми в гарному настрої та щасливі. У процесі обговорення бул підібрано плей-лист з класичною музикою, що сприятиме натхненню. Отдже, щоб з"явився метелик, гусениця повинна пройти повний цикл, і так у всьому, у написанні наукової роботи, зокрема.
Правильне планування власного часу, «тайм менеджмент» - є важливим питанням, адже у повсякденних справах, роботі, сімейному житті потрібно знаходити час для здійснення наукових пошуків. Під час обговорення теми «Тайм-менеджменту» було вивчено різноманітні методики планування часу, серед яких кожен міг обрати найбільш комфортну, наприклад: метод пріоритетів «Вікно Ейзенхауера – важливо-неважливо», «Колесо життєвого балансу», «Джерело життєвої енергії», тощо. Самоорганізація, балансування між повсякденними заняттями, повноцінний сон – одна з ключових умов успіху людини, і не лише в науковій сфері [2].
Не менш важливим був і принцип наукового спілкування коуча з аспірантами, заснований, мабуть, на геніальній педагогічній інтуїції: він завжди вселяв віру в успішність їх праці, вмів «запрограмувати на успіх», і переконати у важливості та актуальності того, що вони роблять. Причому до кожного було знайдено свій індивідуальний підхід, який завжди виявлявся правильним [3].
Висновки. Кожен учасних аспірантських студій зміг підчерпнути для себе не лише принципи наукового пошуку, перевірки гіпотез, навички координації існуючих положень і концепцій, дещо значно суттєвіше – додаткову мотивацію до безперервного розвитку як науковця. Також, особливого значення набуває розуміння того, що написання наукової роботи зможе підняти людину на новий, вищий рівень та саме наукове дослідження матиме вплив та фахову та громадську спільноту.
Засвоєння загальних методів тайм-менеджменту, боротьби з прокрастинацією, розуміння важливості, актуальності наукового дослідження стає засобом високої комунікативної активності сучасного науковця. Це дозволяє застосовувати отримані знання як під час написання дисертації, так і у повсякденному житті.
Вплив аспірантських студій на процес підготовки і написання дисертаційних робіт полягає у оновленні наукових поглядів аспірантів. Чому саме оновлення? Ми часто натискаємо на кнопку «оновити» на наших ґаджетах, але зовсім забуваємо про оновлення по відношенню до себе, до поставлених цілей та мрій. Саме для цього і варто проводити такі заходи, збирати оточення, де будуть однодумці, ті, що рухаються в одному напрямку. Це створює сприятливу атмосферу, надає неперевершений концентрат досвіду та знань, що дозволяє «оновити» нас самих, що позитивно вплине на життя та, безпосередньо, створення і написання дисертаційних робіт.
Список використаих джерел:
1. Дітковська Л. А., Буяшенко В. В., Оніщик Ю. В. Академічні студії: навчально-методичний посібник. Київ : Академія праці, соціальних відносин і туризму, 2019. 36 с.
2. Наукові студії: досвід Херсонського державного університету:-
Ел.доступ:https://www.kspu.edu/NewScienceActivity/ScientificprofessionaleditionsofUk
raine/studentscientificstudios.aspx
3. Наукові студії із соціальної та політичної психології.- Сайт журналу: sssppj.org
Лебідь Олена Василівна, аспірантка кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
Кащенко Нінель Володимирівна, аспірантка кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
Івацко Тетяна Сергіївна, аспірантка кафедри управління та адміністрування КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
ВПЛИВ АСПІРАНТСЬКИХ СТУДІЙ НА ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ І НАПИСАННЯ ДИСТЕРТАЦІЇ
У статті проаналізовано вплив аспірантських студій на підготовку і написання дисертаційних робіт аспірантами спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Висвітлено основні проблемні питання, що виникають під час роботи над науковою роботою. Підкреслено важливість проведення аспірантських студій для обміну досвідом, оновлення наукового потенціалу, набуття нових умінь та навичок для дослідницької діяльності та повсякденного життя.
Ключові слова: аспірантські студії, дисертація, публічне управління, тайм-менеджмент, супервізія, рефлексія, прокрастинація.
Постановка проблеми. В науку приходять усі по різному, одні зі студентських лав, інші – маючи за плечима практичний досвід. Так і дисертаційні роботи пишуться по різному. Кожен наукець ставить перед собою ціль та намагається досягнути її. Варто зазначити, що написання дисертаційної роботи – це складний, тривалий та творчий процес: від вибору напрямку дослідження, до оформлення готового тексту. І, як і будь-яке творче заняття потребує натхнення та нового погляду.
Сучасному науковцю необхідне неформальне коло спілкування, що може стати джерелом нових наукових пошуків та сприятиме розвитку аспіранта як особистості.
Мета статті – дослідити вплив та довести ефективність аспіртантських студій на підготовку та написання дисертаційної роботи аспірантами спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування».
Виклад основного матеріалу. Одним з дієвих методів організації обміну досвідом між стало проведення засідань аспірантських студій для аспірантів спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Хоча у кожного аспіранта своя тема дисертаційного дослідження, проте, усі вони спрямовані на удосконалення систем в контексті публічного управління, тому аспірантські студії сміливо можна назвали спілуванням з однодумцями, людьми, яких об’єднує спільне заняття та ціль [1;2].
Дієвість апірантських студій забезпечувалась супервізором - Новицькою Тетяною Андріївною, що була модератором, фасилітатором, новатором та коучем. Тетяна Андріївна надавала підтримку, висловлювала свої припущення, допомагала рефлексувати та вирішувати проблеми, консультувала з питань, що піднімались у ході проведення аспірантських студій.
Супервізія – це наставництво професіонала своєї справи дещо менш досвідченому колезі; а також – спостереження досвідченого професіонала за роботою колеги, обговорення сильних та слабких сторін, тактовне виправлення помилок, що виникли під час бесіди.
Супервізія – як інструмент підтримки та розвитку передбачає комплекс заходів із супроводу команди. У нашому випадку супервізію можна розглядати як систему професійної підтримки [2;3].
Рефлексія у супервізіях надзвичайно корисна та важлива у зростанні професійної діяльності аспірантів. Ніколи немає межі досконалості знань науковця, але яким би професійним не був фахівець, йому ніколи не завадить допомога та підтримка. Можна виділити наступні ключові функції рефлексії аспірантських студій: консультативна; наставницька, що передбачає розуміння; функція фасилітатора (коригуюча).
Засідання студій планувалось за темами, які аспіранти визначили як актуальні для обговорення, зокрема обмін ресурсами, боротьба з прокрастинацією, планування дня та як знайти час для написання дисертації.
На засіданнях аспірантських студій відбувся важливий для кожного учасника обмін досвідом, інформацією, ресурсами. Було обговорено методи пошуку та вибору напрямків та тематик наукових досліджень, співпрацю з науковим керівником як одним з ресурсів.
Зосереджено увагу на важливості дисертаційних досліджень загалом як можливості погляду на актуальні проблеми ззовні системи.
Прокрастинація, тобто відкладання «на потім», відсутність концентрації може спіткати науковця, адже написання дисертації – процес клопіткий та довготривалий.
Важливо обговорювати, ділитись досвідом боротьби з цим негативним явищем. Навіть аспіратнські студії можуть стати методом боротьби з прокрастинацією, адже вони мотивують, відкривають нові засоби та методи пошуку інформації та піднімають настрій. А кращі ідеї приходять тоді, коли ми в гарному настрої та щасливі. У процесі обговорення бул підібрано плей-лист з класичною музикою, що сприятиме натхненню. Отдже, щоб з"явився метелик, гусениця повинна пройти повний цикл, і так у всьому, у написанні наукової роботи, зокрема.
Правильне планування власного часу, «тайм менеджмент» - є важливим питанням, адже у повсякденних справах, роботі, сімейному житті потрібно знаходити час для здійснення наукових пошуків. Під час обговорення теми «Тайм-менеджменту» було вивчено різноманітні методики планування часу, серед яких кожен міг обрати найбільш комфортну, наприклад: метод пріоритетів «Вікно Ейзенхауера – важливо-неважливо», «Колесо життєвого балансу», «Джерело життєвої енергії», тощо. Самоорганізація, балансування між повсякденними заняттями, повноцінний сон – одна з ключових умов успіху людини, і не лише в науковій сфері [2].
Не менш важливим був і принцип наукового спілкування коуча з аспірантами, заснований, мабуть, на геніальній педагогічній інтуїції: він завжди вселяв віру в успішність їх праці, вмів «запрограмувати на успіх», і переконати у важливості та актуальності того, що вони роблять. Причому до кожного було знайдено свій індивідуальний підхід, який завжди виявлявся правильним [3].
Висновки. Кожен учасних аспірантських студій зміг підчерпнути для себе не лише принципи наукового пошуку, перевірки гіпотез, навички координації існуючих положень і концепцій, дещо значно суттєвіше – додаткову мотивацію до безперервного розвитку як науковця. Також, особливого значення набуває розуміння того, що написання наукової роботи зможе підняти людину на новий, вищий рівень та саме наукове дослідження матиме вплив та фахову та громадську спільноту.
Засвоєння загальних методів тайм-менеджменту, боротьби з прокрастинацією, розуміння важливості, актуальності наукового дослідження стає засобом високої комунікативної активності сучасного науковця. Це дозволяє застосовувати отримані знання як під час написання дисертації, так і у повсякденному житті.
Вплив аспірантських студій на процес підготовки і написання дисертаційних робіт полягає у оновленні наукових поглядів аспірантів. Чому саме оновлення? Ми часто натискаємо на кнопку «оновити» на наших ґаджетах, але зовсім забуваємо про оновлення по відношенню до себе, до поставлених цілей та мрій. Саме для цього і варто проводити такі заходи, збирати оточення, де будуть однодумці, ті, що рухаються в одному напрямку. Це створює сприятливу атмосферу, надає неперевершений концентрат досвіду та знань, що дозволяє «оновити» нас самих, що позитивно вплине на життя та, безпосередньо, створення і написання дисертаційних робіт.
Список використаих джерел:
1. Дітковська Л. А., Буяшенко В. В., Оніщик Ю. В. Академічні студії: навчально-методичний посібник. Київ : Академія праці, соціальних відносин і туризму, 2019. 36 с.
2. Наукові студії: досвід Херсонського державного університету:-
Ел.доступ:https://www.kspu.edu/NewScienceActivity/ScientificprofessionaleditionsofUk
raine/studentscientificstudios.aspx
3. Наукові студії із соціальної та політичної психології.- Сайт журналу: sssppj.org
Коментарі
Дописати коментар