Сергій Квіт: На основі всіх технікумів, коледжів і ПТУ в кожній області буде створено лише один навчальний заклад

С.Квіт про реформування: http://glavcom.ua/articles/29250.htmlФормально коледжі і технікуми – це ВНЗ так званого I-II рівня акредитації. Фактично це не є вища освіта. І цей закон «Про вищу освіту» не визначає цим закладам їхньої професійної ніші, не говорить, як їм розвиватися далі.
Значна частина технікумів і коледжів стала частиною структури університетів. Це означає, що вони практично перестали бути технікумами. Тобто вони не співпрацюють з ринком праці, а виконують функцію профорієнтації для вишів. Сенс який в тому був? Дуже простий. Це була можливість обходити ЗНО і вступати без загального тестування до вищого навчального закладу. Наш новий закон вже не дає такої можливості – цей 2015 рік останній. Схема закривається.
Тому їм треба думати: або лишатися в системі вищих навчальних закладів, або ні. В першому випадку це вже не може бути технікум і коледж, це має бути якась структура, передбачена законом «Про вищу освіту». Тобто це може бути кафедра чи інститут. Чи може технікум бути кафедрою? Тут є питання. Тому потрібен спеціальний закон, який дасть можливість розвиватися технікумам і коледжам в їхній власній ніші, у співпраці з ринком праці, власне, з працедавцями. Закон «Про вищу освіту» їх витиснув в інші ніші. Новий закон «Про професійну освіту», роботу над яким ми завершуємо у травні, визначить, що їм робити далі.
І що їм робити далі?
Ми започатковуємо новий тип навчального закладу професійної освіти – це Регіональний багатопрофільний центр професійної освіти.
Наприклад, у нас є якась область, в ній є певна кількість технікумів і коледжів, професійно-технічних училищ і ліцеїв. На основі всіх цих закладів може бути створений лише один новий заклад – Регіональний багатопрофільний центр професійної освіти. Всі професії, які готували різні навчальні заклади, будуть зведені в одному закладі. І це вже буде оптимізація мережі. Тому що теперішня мережа створювалася під радянську індустрію, під ті заводи і фабрики, які колись працювали, яких немає зараз, або виникли інші.
Створюватися такий центр має на обласному рівні. Бо саме тут можна зрозуміти потреби індустрії. Важливо, що паралельно створюється також обласна рада стейкхолдерів – тих, хто зацікавлений у випускниках цих закладів й несуть відповідальність за розвиток індустрії, розширення податкової бази, створення нових робочих місць. Це представники самих закладів освіти, місцевих органів влади, бізнесу та важливих державних підприємств. Рада стейкхолдерів на місці буде визначати, скажімо, які професії закривати, які, навпаки, розвивати, що оптимізовувати, що, навпаки, започатковувати і відкривати.
Такий підхід, в рамках політики децентралізації, має бути дуже плідним для розвитку професійної освіти. Ми створюємо нову ситуацію, коли заклади професійної освіти спілкуються безпосередньо з працедавцями. Держава залишає свою відповідальність за розвиток галузей індустрії та відповідної професійної освіти на загальнонаціональному рівні.
Коли чекати на рамковий закон «Про освіту» та на закон «Про професійну освіту»?
Ми працюємо над трьома законами, які мають бути внесені протягом місяця. Це закон «Про науку і науково-технічну діяльність», закон «Про професійну освіту» (включає в себе професійно-технічну та середню спеціальну освіту). І третій закон – базовий «Про освіту», який визначатиме стосунки між різними рівнями освіти та їхні концептуальні рамки.
А щодо закону «Про середню освіту»? Які тут дед-лайни?
Це буде наступний крок. Бо середня освіта обов’язково має бути представлена після рамкового закону. Напрацювання робочої групи, які були зроблені для рамкового закону в частині середньої освіти, ляжуть в основу закону «Про середню освіту».
Які тут мають відбутися реформації?
Має бути 12-річна школа – зараз 11-літня. Має бути профільна школа. Щоб була профільна школа, для цього мають бути належно підготовлені вчителі. Ці вчителі повинні одержувати вищу зарплату. Для профільних шкіл буде створена якісно інша матеріально-технічна база.
Ще потрібно багато чого зробити, щоб все змінити на краще. Наприклад, слід відмовитися від політичних призначень директорів. Кандидатури керівників навчальних закладів мають погоджуватися з педагогічним і, можливо, з батьківським колективами. Потрібно запроваджувати фінансову автономію освітніх закладів.
Повний текст http://glavcom.ua/articles/29250.html

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чи може вчитель піти у відпустку отак посеред навчального року

Положення про батьківські збори

Привітання з отриманням дипломів “магістра”