Децентралізація і об’єднання громад ключові реформи

Формування спроможних громад – місцевий вибір». Фахівці ВОАОМС спільно із Асоціацією сільських і селищних рад обговорили питання перспективи впровадження Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а також проблемні моменти, які можуть виникнути в процесі укрупнення. В заході також взяли участь голови громад, фахівці у сфері децентралізації  та представники ЗМІ.
З усіх запланованих реформ – децентралізація є стратегічним завданням, - вважає виконавчий директор ВОАОМС Валерій Рубан. Про це він сказав відкриваючи засідання круглого столу  « Формування спроможних громад – місцевий вибір».
« З 14 започаткованих демократичною владою реформ (а це – медична, транспортна, судова, оборонна, державної служби), ключовою, звісно, є реформа місцевого самоврядування і децентралізація. І головне її завдання - об’єднання територіальних громад. Існують  різні точки зору стосовно цього питання, але очевидно, що без цієї реформи, не будуть мати успіху усі ніші зміни в державі», - наголосив Валерій Рубан.
Методика формування спроможних територіальних громад, яку затвердив Уряд у квітні цього року, стала головною темою зібрання. Постановою урядники доручили обласним адміністраціям протягом місяця розробити перспективні плани формування громад. Відтак, кажуть, експерти, перший крок до реалізації закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» зроблено. На Вінниччині створено відповідну робочу групу, яку очолив голова ОДА Валерій Коровій, увійшов також до її складу голова ВОАОМС Сергій Татусяк.
«Районні адміністрації отримали розпорядження до 12 травня надати пропозиції стосовно перспективних планів об’єднаних громад, які потім має розглянути облдержадміністрація. Якщо дата опублікування методики 27 квітня, то в кінці травня перспективний план буде створено і передано на розгляд обласної ради», - коментує директор ресурсного центру «Громади Вінниччини» Андрій Кавунець.  Тому експерт наполегливо радить сільським, селищним та міським головам терміново розпочинати офіційно оформляти свої пропозиції. За словами Андрія Кавунця, від перспективного плану в подальшому залежатиме розмір державної фінансової допомоги та податків, які залишаться на місцях. 
«В 64 –й статті бюджетного кодексу визначено - 60% ПДФО та інші податки отримають громади, які об’єднаються згідно закону і перспективного плану формування територіальних громад. Також в бюджетному кодексі видатки на розвиток сіл і селищ, які не об’єднались практично відсутні. Тобто жодних делегованих повноважень немає. Тому необхідно розпочинати не лише розмови, а й надавати офіційні рішення» - говорить Кавунець.
Окрім податків, кажуть, фахівці об’єднана громада отримає повноваження на рівні райцентру чи міста обласного значення. Адже передбачається наявність усіх відділів виконавчих органів влади, які надаватимуть адміністративні послуги.
Хто може стати «центральною садибою»? Варіантів кілька,  стверджують в Асоціації. Спочатку визначаються адміністративні центри, які мають статус районних, або міст обласного значення. На прикладі Вінниччини: 27 райцентрів і місто Ладижин. Навколо кожного населеного пункту формується зона доступності до 20 км з твердим дорожнім покриттям. За словами Андрія Кавунця, окремі територіальні громади, навіть якщо і потрапляють у зону впливу іншої, більш потужної, мають шанс залишитись самостійними. Як приклад смт Стрижавка, де люди не хочуть приєднуватись до Вінниці, а воліють укрупнюватись лише з навколишніми селами.
«Наша громада так розташована, що фактично біля нас України немає, а тільки Молдова. До районного центу нам 25 км, ми звикли туди їздити, а село, з яким нам пропонують об’єднатись - Велика Кісниця знаходиться в протилежній стороні і це буде незручно людям, адже в Ямпіль все одно доведеться їздити», - розповідає Цекинівський сільський голова Ірина Рачковська (Ямпільський район).
Така громада, вважають експерти, має право на самостійність, і в законі це прописано.
Також об’єднуватись необхідно з рівними громадами. Наприклад Липовецький район, де райцентру не вигідно укрупнення із малими селами.
«Якщо розділити Липовецький район на Липовець і на Турбів, то це нічого не змінить. Та й Липовець не хоче приєднувати бідні села, адже він отримає багато ПДФО. Тому перспективніше об’єднуватись «бідний» з «бідним», адже райцентр не буде з такими ділитись грішми» - заявляє Росошанський сільський голова Володимир Сличук.
Тому самоврядець разом із громадою вирішив об’єднуватись із чотирма селами Оратівського району. Відповідне звернення голови сіл готують подавати в облдержадміністрацію.
Учасники круглого столу підготували звернення до Президента, Прем’єра, голови Верховної Ради та Міністра регіонального розвитку, а також представників обласної влади.  У листі самоврядці закликають проводити  об’єднання без поспіху, протягом 2-3 років, не тиснути на голів громад і пам’ятати, що від владних рішень залежатиме доля не лише територіальних громад, а й всіх жителів області і країни.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чи може вчитель піти у відпустку отак посеред навчального року

Положення про батьківські збори

Привітання з отриманням дипломів “магістра”