Реформа освіти та науки як засіб проти кризи

Реформа освіти та науки як засіб проти кризи

Знаменитий американський економіст Теодор Вільям Шульц у ХХ столітті активно пропагував ідею освітнього капіталу як окремого важливого інвестиційного напрямку. Він став лауреатом Нобелівської премії 1979 року за новаторські дослідження економічного росту в країнах, які розвиваються. Шульц зокрема досліджував причину того, чому у післявоєнний час ФРН та Японія спромоглися з надзвичайною швидкістю відновитися практично із руїн. На його думку, причина успіху полягала у здійсненні значних грошових інвестицій та зусиль до покращення систем освіти та охорони здоров’я, що збільшувало виробничі потужності країн та прискорювало вихід економіки зі стану стагнації.

В Україні систему освіти та науки дуже важко назвати досконалою, пише polemix.com.ua. В березні 2015 року виданням Times Higher Education було опубліковане щорічне дослідження ТОП-100 кращих вузів світу. Незмінно на перших місцях британці – Кембридж і Оксфорд, далі американські Масачусетський Технологічний Інститут і Стенфордський університет. Українські освітні заклади до рейтингу не потрапили.

І немає нічого дивного, адже система освіти вважається давно застарілою і на практиці виявляється мало застосовуваною. Так, наприклад, за даними Міжнародного дослідницького центру кадрового порталу HeadHunter Україна, проведеного наприкінці 2014 року, 44% українців працюють не за професією, і лише 36% – за фахом. Дослідження цієї ж компанії встановили, що кожен третій випускник влаштовується на роботу «по знайомству». Ще один невтішний результат опитування – в нашій країні думки про переїзд навідують 93% офісних співробітників.

ХРОНІЧНА КРИЗА У СФЕРІ НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ
Система освіти та науки в Україні знаходиться у хронічній кризі і має сталі негативні риси.

"Україна сьогодні охоплена системною кризою і вона торкається усіх сфер та проявляється у руйнуванні ціннісних, інституційних, соціальних, економічних, культурних, техніко-технологічних засад, погіршуючи якість, безпеку та рівень життя, знижуючи ефективність бізнесу. Це негативно впливає на потенціал країни в цілому. Україна відстає від розвитку глобального суспільства знань", - коментує Володимир Бахрушин, головний експерт групи Реанімаційного Пакету Реформ (РПР) – Освіта, доктор наук, професор, академік АН вищої школи України.

Отже, що Україна має сьогодні:

Падіння якості та симуляцію освітньої і наукової діяльності. Якість отримуваних знань, рівень та результативність наукових досліджень постійно знижується у порівнянні зі світом. Масово поширені практика «покупки» дипломів, порушення авторських прав та прав інтелектуальної власності у формі плагіату.

В країні відсутня затребуваність освіти та науки на рівні держави. Увага, яка приділяється їхньому розвитку, є критично недостатньою, не створені належні умови для модернізації дослідницького і освітнього простору, а статус освітян та науковців залишається низьким.

Недофінансування діяльності освітніх та наукових установ – низький рівень оплати праці освітян та науковців, відсутність можливостей для мобільності учнів, вчителів, студентів, викладачів, дослідників.

Соціальний капітал недооцінений та відсутні умови для його росту – взаємодія між освітянами, ученими практично відсутні.

Кадровий безлад – порушення вікової структури на користь старших чи молодших груп, гендерна нерівність у розподілі керівних посад, відтік талантів за кордон.

Потреба в реформах – якими вони мають бути
Для того, аби принаймні вивести країну із кризи необхідна суттєва модернізація сфер освіти та науки. Забезпечення розвитку людського та соціального капіталу, запровадження засад відкритої та справедливої конкуренції, демонополізація дозволять стати на шлях виведення країни у лідери.

"Країна має опанувати методами високотехнологічного способу впливу на дійсність, прогресивної організації суспільства та інститутів держави за рахунок вивільнення потенціалу громадян. Успіх цього значною мірою залежить від освіти та науки. Вони забезпечують еволюцію  суспільства, культури та людини через соціалізацію та індивідуалізацію, розвиток свідомості, ускладнення поведінки, урізноманітнення способів діяльності та форм існування, запуск соціальних ліфтів", - пояснює Світлана Благодєтєлєва-Вовк, експерт РПР, кандидат наук, доцент, громадська активістка.

Громадські активісти – експерти груп РПР-Освіта та РПР-Наука (Реанімаційний пакет реформ) запропонували розпочати зміни науки та освіти, використовуючи глобалізований світ та спільні освітні та дослідницькі засоби, що спрямовані на вирішення проблем людства: всесвіту, землі, здоров’я, екології і кризи.

"Науково-освітній громаді потрібно допомогти державним органам управління та очистити їх від неефективної, некомпетентної та корумпованої бюрократії, виконавши функцію громадського контролю. Відсутність прозорих процедур та контролю наукової громадськості призводить до переносу корупційних процедур і правил, що існують у взаємовідносинах окремих бізнес структур і влади на наукову і освітню спільноти, створюючи помилкові уявлення про моральне обличчя ученого і учителя, що задає непоправної шкоди науковій та освітній спільноті, підриваючи довіру суспільства до неї", – пояснює Андрій Шевченко, експерт РПР, кандидат наук, науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України.

ОСВІТА
Українська система освіти не відповідає вимогам суспільства щодо якості та ефективності управління. Мають місце корупція та інші зловживання в діяльності освітніх закладів та органів управління освітою. До основних цілей реформування належать:

1) децентралізація управління;

2) очищення та оновлення керівництва;

3) залучення громадськості до підготовки рішень та моніторингу стану системи;

4) підвищення якості освіти і її наближення до потреб суспільства та осіб, які навчаються;

5) створення умов для існування різних типів освітніх закладів, що забезпечують якісну освіту.

Які реформи слід провести:
1. Запровадження незалежної професійної сертифікації, реформування системи атестації та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

2. Реформування системи управління та фінансово-економічного механізму функціонування системи освіти в Україні.

3. Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на кожному освітньому рівні, в тому числі ЗНО.

4. Розвиток альтернативних освітніх проектів.

5. Розширення використання сучасних технологій в управлінні освітою, організації освітнього процесу і контролі результатів навчання та впровадження автоматизованих інформаційних систем.

6. Пілотні проекти для відпрацювання нових механізмів управління та організації освітньої діяльності.

НАУКА
Сучасні економіки високорозвинених держав є такими, які базуються на знаннях. Вважається, що економіка є економікою знань, якщо 40% її ВВП створюють наукоємні та наукомісткі технології.

"Україна знаходиться у дивній ситуації: маючи високий науковий потенціал і високу кваліфікацію людських ресурсів, вона не має достатньої економічної сили, щоб скористатися ним для переведення економіки зі стану ресурсної в наукомістку. Тому назріла потреба – створити, не руйнуючи наявної інфраструктури, нові механізми управління науковою сферою, які б дали можливість розвивати весь її потенціал", – говорить Наталія Шульга, PhD, професор, головний експерт групи РПР-Наука, депутат Київської міської ради, виконавчий директор и засновник громадської організації "Український науковий клуб".

Реформа наукової сфери України спрямована на створення єдиного Національного дослідницького простору, відкритого для світу та базованого на внутрішньому ринку, в якому здійснюється вільний обмін дослідниками, науковими знаннями та технологіями, і через який державні та комерційні інституції посилюють своє наукове та технологічне забезпечення, конкурентоспроможність та можливість спільно вирішувати головні виклики суспільства, а країна стає конкурентоспроможною.

Які реформи слід провести:
1. Створити ефективну систему управління науковою сферою, де влада та наука працюватимуть на засадах партнерства і  наукові експерти будуть залучатися до прийняття важливих управлінських рішень в сфері науки.

2. Забезпечити ефективне використання державного фінансування наукових досліджень та розробок шляхом збільшення ваги конкурсного фінансування досліджень та встановлення оптимальних пропорцій між базовим та грантовим фінансуванням.

3. Забезпечити ефективне використання позабюджетних коштів внутрішнього походження та тих, що надходять від міжнародної співпраці для удосконалення існуючої та створення інноваційної інфраструктури досліджень.

4. Забезпечити ефективну кадрову політику, створити оптимальну систему стимулів для дослідників на різних етапах наукової кар’єри, методологію заохочення молоді до наукової професії.

5. Сформувати системи незалежної, конкурентної та об’єктивної наукової експертизи, створити базу експертного середовища із залученням іноземних фахівців.

Усунути законодавчі бар’єри для інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

ЯКІ ЦІЛІ РЕФОРМИ – ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ МАЮТЬ БУТИ ДОСЯГНУТІ
У ході реформ ми повинні досягнути таких результатів:

Освіта та наука має стати людиноцентричною, спрямованою на розвиток потенціалу особистості та формування засад модернізації України. Вона базуватиметься на принципах свободи вибору, взаємодовіри, відповідальності за результати.

Педагог, викладач, учений набуде соціального визнання через довіру, свободу вибору програм, форм та методів навчання, викладання, дослідження, відповідальне ставлення, підвищення оплати праці, адресне фінансування у зростання професійного рівня, створення умов для підвищення престижності та вивільнення творчого потенціалу.

Викорінення недоброчесності, корупції, плагіату шляхом очищення та оновлення системи управління, наскрізного забезпечення дотримання етичних принципів, прозорості, сталості, автоматизації бізнес-процесів та незалежної оцінки.

Унормування розподілу повноважень та відповідальності між освітніми/науковими закладами та органами управління, в тому числі у фінансових питаннях. Управління закладами буде здійснюватися системою органів колективного управління і громадського самоврядування - загальні збори та конференції трудового колективу, наукові, педагогічні, вчені, наглядові, піклувальні ради, та керівниками, що призначаються чи обираються цими органами. Управління освітою та наукою набуде сучасного характеру, засноване на системі індикаторів співставної з індикаторами ЮНЕСКО та інших провідних міжнародних організацій.

Механізм фінансування освіти та науки буде змінено. Його складовими стануть децентралізація розподілу державних коштів, урізноманітнення джерел за рахунок включення приватних, комунальних і колективних інвестицій, запровадження конкурсного характеру розподілу коштів, впровадження бюджетування знизу, встановлення відповідності між фінансуванням та вимогами освітніх стандартів, перехід від фінансування закладів до фінансування учнів, студентів, дослідників, команд дослідників, наукових та освітніх консорціумів.

Запровадження механізмів гарантування якості освіти/виконання досліджень через якісні стандарти і механізми зовнішнього незалежного оцінювання закладів освіти і учасників освітнього процесу.

"Ми повинні створити країну, де таланти людини, її моральність цінувалася понад усе, щоб досягнення високої репутації у суспільстві було головним стимулом для людини", – говорить Ірина Єгорченко – експерт РПР, кандидат наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України.

СКІЛЬКИ ЧАСУ ТРИВАТИМУТЬ РЕФОРМИ
Імовірні терміни проведення реформи освіти та науки – від трьох до п’яти років. При цьому процес євроінтеграції та модернізації за умови вдалого реформування науки та освіти орієнтовно може тривати 20-25 років.


За матеріалами: Освіта.uaОсвіта.ua
Дата публікації: 07.05.2015


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чи може вчитель піти у відпустку отак посеред навчального року

Положення про батьківські збори

Привітання з отриманням дипломів “магістра”