А Ви знаєте, що цитуєте?

 Чи є життя у статті, що зазнала ретракції? На жаль, є.  

Це питання дослідила у своїй науковій роботі професор інформаційних наук Джоді Шнайдер. Вона описує той факт, що стаття, яка була відкликана 11 років тому, продовжує слугувати джерелом для цитування.  

Взагалі, уявіть собі лише ланцюг наслідків, які можуть статися від таких дій, особливо, у медичній сфері. 

Дослідження Джоді Шнайдер охопило мережу цитувань цієї роботи, що складалась з 142 первинних цитат та 2542 вторинних. У більшості з цих посилань не було згадки про відкликання статті, що формувало середовище розповсюдження дезінформації. Як зазначає Джоді Шнайдер, цитування відкликаних статей можливе, якщо воно відбувається при повному розумінні про ретракцію.

Ще один вчений Філіп Девіс, який також досліджував цю тему, зазначає, що, в середньому, на рік відбувається приблизно 4 відкликання на 10 000 публікацій. Найчастіше відкликають роботи в журналах з медицини, наук про життя та хімії. 

Вільний доступ до Інтернету, баз даних, електронних версій журналів створив можливість швидкого цитування. З однієї сторони – це добре, якщо Ваша робота новітня та корисна, але погано, якщо в ній є помилки. 

На щастя, наукові видання все краще виявляють огріх у тексті та видаляють шахрайські роботи, розуміючи наслідки. Проте така перевірка може оминути бібліографію статті, в якій цитується відкликана робота.  

Причини цитування відкликаних робіт 

Існують загальноприйняті рекомендації щодо повідомлення читачів про ретракцію: водяні знаки, заяви по відкликання на сайті. Але самі журнали можуть нехтувати цими рекомендаціями. 

Канали доступу до інформації: прямі запити авторів, неформальні мережі обміну. 

Декілька версій статей: публічне самоархівування (небагато видавців дозволяють таку практику, але деякі автори можуть ігнорувати заборону). 

Вчені залежать від деяких сервісів (EndNote, Mendeley тощо), зберігаючи там свої копії статей. 

Ще у 2012 році Філіп Девіс запропонував тристоронній підхід, що допоможе зменшити цитування відкликаних робіт. 

1.Бази даних мають активно попереджати користувачів про такі статті. 

2.Програмні забезпечення, сервіси для бібліографії повинні створювати способи попередження вчених. 

3.Журнали мають ретельно перевіряти текст та літературу на наявність відкликаних статей перед публікацією.  

Для поліпшення цієї ситуації потрібно, щоб усі зацікавлені сторони намагалися докласти максимум зусиль та покращити екосистему в науковому просторі.  

Видавці повинні нести відповідальність за маркування відкликаних статей, нанесення водяних знаків на усі формати роботи (PDF, HTML, EPUB). Де б не існував документ, на усіх його сторінках необхідно зазначати про відкликання. 

Бази даних мають вимагати сучасних метаданих статті, а автори - зайняти свідому позицію, розуміти наслідки та ретельно перевіряти публікації, які цитують. 

Достовірна, правдива інформація – це той фундамент, на який може покластися наукова спільнота та створювати міцний каркас для майбутніх досліджень, формуючи довіру громади до наукових здобутків.


©Наука та метрика
https://nim.media/articles/chi-znayete-vi-shcho-tsituyete

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чи може вчитель піти у відпустку отак посеред навчального року

Положення про батьківські збори

Привітання з отриманням дипломів “магістра”