ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ КУРСІВ ПК КЕРІВНИХ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ КУРСІВ ПК КЕРІВНИХ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ, РОЗРОБЛЕНІ  ЗАВ. КАФЕДРИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ  КЗВО «ВІННИЦЬКА АКАДЕМІЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ПРОФ. ВАСИЛЕНКО Н.В.

05.02.2022

1. Підготовка. Підготовка навчального заняття має відповідати  робочій програмі дисципліни та актуальності тем програми курсів ПК  і мати такі складові: титульна сторінка, зміст, вступ, назва теми лекції, план теми, текст лекції, література. 

Лекція повинна відповідати таким вимогам, як: науковість, аргументованість, логічність, системність викладу, охоплювати основні положення, питання теми, не загромаджуючи надмірною деталізацією. Факти, методи, схеми, рисунки, подані лектором у конспекті (тексті), повинні слугувати засобом для розкриття теми. Лекція має  ознайомити  здобувача  з основними напрямками розвитку науки та методами вирішення головних сучасних наукових проблем у певній галузі знань, а також повинна пов’язувати теоретичні положення науки та галузі  з практикою і слугувати розвитку здобувача.

 2. ПРИНЦИПИ, ВИДИ І ФУНКЦІЇ  ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ 

2.1. Проведення навчальних занять науково-педагогічними працівниками кафедри має бути організоване на принципах: систематичності (систематичний контроль забезпечує порядок в освітньому процесі, формує професійну мотивацію всіх його учасників); стимулювання (контроль спонукає науково-педагогічних працівників постійно самоудосконалюватися та професійно зростати); всебічності (аналіз та оцінка викладацької діяльності науково-педагогічного працівника дозволяють виявити позитивні моменти, які заслуговують на увагу та поширення досвіду, а також недоліки, що потребують подальшого коригування або вдосконалення). 

2.2. Відповідно до поставленої мети викладач має розрізняють  види навчальних занять відповідно до Закону «України про вищу освіту» та постанови КМУ від…………2019 №800: ………………………………………………………..

2.3. Навчальне  заняття має виконувати  такі функції: інформаційну – інформує про рівень професійної компетентності і педагогічної майстерності як науково-педагогічного працівника так  здобувача освіти, а також про рівень підготовленості здобувачів  освіти; 

діагностичну – дає змогу виявити основні методи і прийоми, які застосовує викладач у своїй роботі, з’ясувати, чи відповідають вони меті заняття, встановити причини певних похибок у знаннях здобувачів; 

мотиваційну – спонукає до подальшого вдосконалення професіоналізму викладача і навчальної діяльності здобувачів; 

прогностичну – дозволяє розповсюджувати передовий педагогічний досвід, окреслювати шляхи зростання професії. 

3. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ 

3.1. Аналіз  лекційного заняття проводять у такій послідовності: 

3.1.1. Відповідність лекції робочій навчальній програмі курсів ПК здобувачів. 

3.1.2. Уміння викладача донести до здобувача  тему та мету лекції, забезпечити мотивацію пізнавальної діяльності шляхом презентації проблемних питань лекції (за вимогами Академії); зв’язок матеріалу з професійною педагогічної діяльністю здобувачів освіти.

 3.1.3. План лекції; його структура, часовий параметр кожного питання. Наявність у викладача лекційної документації (плану, тез, тексту лекції). 

3.1.4. Якість змісту лекції: змістовно, науково; занадто складно, занадто популярно, ненауково; теоретичний матеріал поєднується з конкретними прикладами, переважає емпіричний матеріал. 

3.1.5. Здатність викладача забезпечити механізм зворотного зв’язку з аудиторією. Контроль рівня сприйняття, а також регулювання процесу осмислення матеріалу лекції.

3.1.6.Повторення важливих теоретичних положень протягом лекції, їх запис здобувачами освіти, з’ясування важливих питань для запам’ятовування та систематизації. 

3.1.7. Завершення кожного питання лекції підсумком і мотивованим переходом до наступного. 

3.1.8. Застосування методів активного слухання, зокрема: акцентуації, варіювання голосу, логічні наголоси, паузи перед повідомленням важливих наукових положень, апелювання до уваги, надання випереджальних завдань до наступного фрагмента лекційного матеріалу тощо. 

3.1.9. Емоційність викладу. Здатність лектора чітко, лаконічно, образно, розмірено викладати матеріал. 

3.1.10. Створення проблемних ситуацій. 

3.1.11. Цілеспрямоване управління пізнавальною діяльністю здобувачів, що передбачає керівництво конспектуванням, відтворення причинно-наслідкових зв’язків у матеріалі, створення узагальнювальних схем, таблиць, рисунків.

 3.1.12. Використання наочності, інформаційно-комунікаційних технологій та інших сучасних засобів навчання. 

3.1.13. Підведення підсумків лекції, узагальнення разом з здобувачами основних аспектів матеріалу.

 3.1.14. Загальний висновок, пропозиції. 

3.2. Аналіз семінарського або практичного заняття передбачає врахування таких елементів:

3.2.1. Відповідність теми заняття робочій навчальній програмі; зв’язок із лекційним курсом. 

3.2.2. Презентація викладачем теми, мети і завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти. 

3.2.3. Навчально-методична забезпеченість заняття (наявність плану заняття і його якість, необхідної літератури, методичних рекомендацій, вказівок та іншої довідкової літератури). 

3.2.4. Науково-теоретичний рівень заняття. Застосування інноваційних технологій навчання на занятті. 

3.2.5. Якість підготовки здобувачів до заняття. Методи контролю навчальних досягнень здобувачів. 

3.2.6. Використання наочності та сучасних технічних засобів навчання.          

3.2.7. Ступінь активності здобувачів на занятті. Стимулювання їхньої навчальної активності 

3.2.7. Загальний висновок, пропозиції. 

3.3. Аналіз семінарського або практичного заняття передбачає врахування таких елементів:

3.3.1. Відповідність теми заняття робочій навчальній програмі; зв’язок із лекційним курсом. 

3.3.2. Презентація викладачем теми, мети і завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності здобувачів. 

3.3.3. Навчально-методична забезпеченість заняття (наявність плану заняття і його якість, необхідної літератури, методичних рекомендацій, вказівок та іншої довідкової літератури). 

3.3.4. Науково-теоретичний рівень заняття. Застосування інноваційних технологій навчання на занятті.

 3.3.5. Якість підготовки здобувачів до заняття. Методи контролю навчальних досягнень студентів. 

3.3.6. Використання наочності та сучасних технічних засобів навчання.              

3.3.7. Ступінь активності здобувачів на занятті. Стимулювання їхньої навчальної активності. 

3.3.8. Урізноманітнення форм організації навчальної діяльності на занятті здобувачів (індивідуальна, парна, групова, фронтальна).

 3.3.9. Характер і обсяг самостійної роботи здобувачів. 

3.3.10. Висновки та пропозиції. 

3. 4.3. Аналіз лабораторного заняття здійснюють у такій послідовності: 

3.4.3.1. Відповідність теми заняття робочій навчальній програмі; зв’язок із лекційним курсом. 

3.4.3.2. Місце проведення лабораторного заняття (лабораторія, кабінет, заклад освіти, кафедра тощо). 

3.4.3.3. Презентація викладачем теми, мети і завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності здобувачів. 

3.4.3.4. Оснащеність і технічний рівень обладнання і приладів. 

3.4.3.5. Навчально-методична забезпеченість заняття (наявність плану заняття і його якість, необхідних інструкцій із техніки безпеки, методичних рекомендацій, вказівок та іншої довідкової літератури). 

3.4.3.6. Науково-теоретичний рівень заняття: застосування інноваційних технологій навчання на занятті, наявність елементів науководослідної роботи.          

3.4.3.7. Якість підготовки здобувачів до заняття. Методи контролю навчальних досягнень здобувачів.

3. 4.3.8. Використання наочності та сучасних технічних засобів навчання.           

3.4.3.9. Ступінь активності та самостійності здобувачів на занятті. Стимулювання їхньої навчальної активності. 

3.4.3.10. Урізноманітнення форм організації навчальної діяльності студентів (індивідуальна, парна, групова, фронтальна). 

3.4.3.11. Характер і якість звітів здобувачів про проведену лабораторну роботу. 

3. 4.3.12. Висновки та пропозиції. 

3.4.3.13. Якість проведення навчального заняття оцінюють у висновках, зазначаючи рівень його проведення – високий, належний (достатній) або недостатній науково-теоретичний і методичний рівень. Кожна оцінка має бути обґрунтованою. 

3.5. Критеріями оцінки якості проведеного заняття можуть бути: 

3.5.1. Якість організації заняття: наявність необхідної документації, чіткість плану, структури заняття, готовність викладача та здобувачів  до заняття. 

3.5.2. Зміст заняття: професійно спрямоване, достатньо змістовне, наукове; занадто складне, занадто популярне, ненаукове; теоретичний матеріал поєднується з конкретними прикладами, переважають пояснювально-репродуктивні чи активні методи навчання. 

3.5.3. Наявність активної співпраці викладача зі здобувачів . 

3.5.4. Результативність заняття: досягнення мети і завдань заняття, сформованість у здобувачів професійних (фахових) компетентностей.