Методичні рекомендації для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування «Цифрові компетентності в умовах нових викликів» (Халецька А.А.)

«Цифрові компетентності в умовах нових викликів»

1. До ключових компетентностей загалом відносяться: науки, технології, інженерія, математика; мовна компетентність; грамотність; культурна обізнаність та самовираження; підприємницька компетентність; суспільна компетентність; особиста, навчальна, соціальна компетентність; цифрова компетентність.

2. Нові виклики в умовах воєнного стану в Україні характеризуються:

• розширенням робочих функцій державних службовців та необхідністю взяти на себе відповідальність за нові завдання;

• посиленням уваги на потребі в цифрових інструментах, які допомагають державним службовцям швидко й ефективно передавати інформацію та рекомендації великій кількості співробітників та громадян;

• зростанням вимог до цифрової компетентності в умовах переміщення співробітників, населення.

3. Цифрова грамотність державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування передбачає: медіаграмотність – здатність критично сприймати та аналізувати інформацію; ІТ – грамотність – вміня користуватися пристроями, програмами та сервісами; вміння вчитися – вміння ефективно отримувати знання у технологічному  середовищі; комунікація та співробітництво – участь у цифрових мережах для навчання, досліджень та професійного розвитку; цифровий профіль – управління цифровою репутацією та онлайн ідентичністю; інформаційна грамотність – вміння шукати, оцінювати та ефективно використовувати інформацію.

4. В умовах нових викликів рекомендуємо:

4.1. Складати плани цифрових компетентностей з метою упорядкування та сфокусованості на конкретних компетентностях (пункт 3) з виробленням конкретних рекомендацій щодо вирішення завдань структурного підрозділу (наприклад, «зручнобуки» як корисні путівники держслужбовців; короткі відео-дескриптори тощо).

4.2. Використовувати просту реалізацію (або впровадження) цифрових компетентностей (замінити переважну кількість ручних процесів в сфері діяльності на цифрові рішення, забезпечити їх розвиток, керування та контроль на цифрових порталах на постійній основі та з доступом).

4.3. Здійснювати загальний вплив на процеси з фокусом на управлінні змінами (менеджмент цифровими компетентностями; історії успіху щодо переходу з паперового до цифрового документообігу підвищує ефективність і задоволеність персоналу роботою; метрики досягнення результатів тощо).

5. Застосовувати інструменти вимірювання та оцінювання цифрової грамотності виходячи з загальноєвропейських стандартів оцінювання: європейські комп’ютерні права (ECDL/ICDL), сертифікати яких діють більш ніж у 160 країнах світу; рамку цифрової компетентності для громадян (DigComp), що була створена Об’єднаним дослідним центром Єврокомісії і передбачає такі рівні кваліфікації: для громадян 2.0 (Digital Competence Framework for Citizens 2.0); педагогів (DigCompEdu); освітніх організацій (DigCompOrg); споживачів (DigCompConsumers); відкритих ЗВО (OpenEdu); підприємницької компетентності (EntreComp); у галузі обчислювального мислення (CompuThink); навчання аналітики і масового відкриття онлайн-курсів (MOOCNowledge, MOOCs4inclusion); європейську сертифікацію фахівців з інформатики (EUCIP); рамку електронної компетенції (eCF), яка має офіційний європейський статус для фахівців ІКТ-сфери та складається з 40 цифрових навичок тощо [https://i.factor.ua/ukr/journals/ds/2021/march/issue-2/article-113914.html].

6. Орієнтуватися на ініціативи EU4Digital ЄС в напрямі гармонізації цифрових ринків з метою надання інтегрованих онлайн-послуг для громадян, державних адміністрацій та підприємств платформами для обміну найкращими практиками та досвідом.

Підготувала: ХАЛЕЦЬКА Аліна Анатоліївна - доктор наук з державного управління, професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент ГО Асоціація Університетів третього віку «Клепсидра» (www.3age.com.ua), експерт зі срібної економіки